У статті наводяться докази симбіозу коралів і водоростей серед тріасових (карнійський вік, приблизно 230 млн. років тому) коралів, що жили на рифах західного Тетісу (відклади, які зараз відслонюються в Доломітових Альпах Італії). У всіх досліджених викопних коралів встановлено відсутність чіткої кореляції між ізотопним складом вуглецю (діапазон δ13C від 0,81‰ до 5,81‰) і кисню (значення δ18O від -4,21‰ до -1,06‰), що узгоджується з аналогічною картиною у сучасних симбіотичних (зооксантелатних) коралів. Незалежно від форм зростання, у добре збережених скелетах коралів з Доломітів частіше за все виявлялися регулярні смуги росту, характерні і для сучасних симбіотичних коралів (за деякими помітними винятками). Ці результати підтверджують механізм, згідно якого симбіоз коралів і водоростей, який поширився на різні клади склерактиній, передував розквіту рифів наприкінці тріасу.