Palaeolagus, ранній зайцеподібний

Palaeolagus, ранній зайцеподібний з еоцен-олігоценових відкладів Північної Америки, важливий для нашого розуміння анатомії гіпотетичного останнього спільного предка існуючих зайцеподібних лепорідів (зайці і кроликі) і охотонідів (пискухи). Незважаючи на те, що Palaeolagus вперше був описаний майже 150 років тому і представлений численними добре збереженими скелетами, деякі деталі анатомії черепа залишалися невідомими через суто фізичні обмеження препарування дрібних, делікатних фрагментів скам’янілостей. Використовуючи мікрокомп’ютерну томографію та 3D-зображення, реконструйовано численні, раніше невідомі деталі анатомії Palaeolagus, включаючи піднебінну кістку та основу черепа. Нові анатомічні дані дозволяють краще зрозуміти еволюцію будови тіла ранніх зайцеподібних і ляжуть в основу майбутніх досліджень філогенетичних взаємозв’язків, зокрема всередині ряду Lagomorhpa, та, в цілому, клади Glires.